Дмитро Остапенко – підприємець, та волонтер фонду "Здорове дитинство без меж", у якого вистачає часу для організації та ведення успішного бізнесу і занять екстремальними видами спорту. Що і як саме слід робити, щоб жити гармонійно, досягати задуманого і отримувати задоволення від життя – він розповів в інтерв'ю сайту "24".
Як починався Ваш бізнес, і якщо озирнутися на пройдений шлях – чи сталося так, як було задумано?
Свій бізнес я почав у 18 років. І це навіть не бізнес був, треба було просто заробити грошей. Ще під час навчання в інституті почав з банального – влаштувався робітником в експериментальний цех із виробництва фарб. Пропрацював там тиждень як робітник. Побачив, що, продаючи фарби, можна заробити набагато більше. Тому спробував торгувати. Почало виходити. Це був 94 рік, не було ні рекламних журналів і газет, просто нічого не було. Ходив вулицями і думав, хто б купив фарби. Думаю, ці складні умови роботи розвинули в мені мислення, яке і зараз допомагає в бізнесі.
Через кілька років я вже займався декількома напрямками: торгівля фарбами, пожежне обладнання, цінні папери, металопрокат, бензин. За всім цим "потягнулися" і труднощі – з людьми, з грошима, з органами перевірки. У якийсь момент я зрозумів, що все вхопити не вийде, і необхідно сконцентруватися на тому, що приємно розвивати. Оскільки починав з фарб, зробив вибір на їхню користь, розуміючи, що в цьому бізнесі я сильніший. Все інше вимагало або великих зв'язків, або грошового капіталу.
Отже, я сфокусувався на фарбах. Мені подобається бачити, що те, що я роблю, приносить користь і радість людям. А фарби – вони ж яскраві. З 1995 року я очолював власну компанію, яка займалася торгівлею фарбами, а з 1998 року у нас з'явився бренд Kompozit. Тільки з 2001 року ми самі почали виробляти фарбу, до цього нам її інші виробляли, на аутсорсингу. І ось вже упродовж 17 років ми виробники.
Чи вважаєте себе "першопрохідцем" у своїй справі? У чому саме і чому?
Коли почали займатися виробництвом, завдання стояло таке – у продукті повинна бути родзинка. У будь-якому бізнесі і товарі повинні бути свої цінності. У цьому питанні Kompozit є інноваційною компанією. Ми весь час щось придумували першими: зробили сніжно-білу фарбу, яка дійсно сніжно-біла! Ми перші в Україні почали застосовувати літографовані банки, це друк на металі, першими застосували євро-тару для промислової упаковки фарб – це євро-відра по 20 літрів. До цього всі фасували у бочки або в так звані "барабани". Сьогодні у нас теж є низка унікальних продуктів, а також продуктів, які ми першими випустили.
Якщо порівнювати вартість наших фарб з іншими українськими, то ми найдорожчі. Але за якістю нас можна порівняти тільки з висококласними зарубіжними брендами – в порівнянні з останніми ми недорогі якраз. Висока якість дозволила нам вийти на міжнародні ринки. Хоча, сталося це зовсім недавно. У європейців – інше мислення, у них свої цінності, і вони дуже підтримують локальних виробників. Але якщо якась компанія вже спрацювалася з ними, вони не будуть змінювати партнера. Запорука нашого успіху – стабільність – у продажах, постачанні, якості. Це європейським партнерам дуже підходить. Тому, думаю, все у нас буде добре.
За 17 років розвитку компанії не виникало бажання зайнятися чимось кардинально іншим? З огляду на те, що Ви і раніше пробували себе в різних сферах.
Я і зараз займаюся кількома напрямками, хоча основний бізнес – лакофарбовий. Тут питання в чому. Для багатьох бізнес – це гра, для когось – основа життя. Я свій бізнес дуже люблю, але все повинно бути гармонійно. Треба приділяти час і родині, і захопленням, тоді це відбивається на комплексних результатах. Якщо бути сильно азартним у бізнесі, то потрібно постійно кудись бігти, більше всіх заробляти, поглинати інших. У таких ситуаціях часто втрачається сама якість товарів і послуг, які ти створюєш. Метою стає не продукт, а гроші. Я вважаю, що це провальна філософія. Потрібно фокусуватися на головних цінностях. Тоді й можна досягти максимальної ефективності. Наприклад, найкращі виробники вин в Італії – маленькі сімейні виноробні, найкращі виробники сирів у Франції – невеликі фермерські господарства.
Фарба як хімічний продукт за умов грамотної постановки завдання може бути перетворена з сімейного у великий бізнес. Це складно, адже цей бізнес – прерогатива найбільших світових компаній. Але ми не боїмося, йдемо вперед, створюємо свої цінності і переваги.
Український бізнес перспективний взагалі? Ми зможемо наблизитися до європейського рівня?
Залежить від того, що саме ми повинні змогти. Робити якісні товари ми можемо. Необхідне лише бажання. Якщо є бажання лише заробляти гроші, то шлях занадто звивистим буде. Але якщо мета – робити високоякісний продукт, який подобається людям, то чому ти не можеш зайти в Європу? Можеш. Питання лише в тому, що вони більш консервативні. У нас яка реакція, коли говориш "українське" – "Тааа, українське...". А коли, наприклад, німецьке – ух, ти! У них навпаки. Французи дуже затяті захисники свого, не купують німецькі фарби і навіть машини. Тому ти повинен довести європейцям якимись цінностями – чому вони повинні купувати ваші товари і послуги. У кожній країні все дуже індивідуально. До німців – один підхід, до поляків – інший. Ментальність побуту в них різна.
Розкажіть детальніше про Ваші благодійні проекти – як своїм бізнесом вдається допомагати іншим?
Ми займаємо соціально-активну позицію. Це – позиція компанії і моя особиста: якщо ти щось робиш і у тебе все прекрасно виходить, потрібно це тиражувати. Ми намагаємося зробити кращим місто, даємо фарби на створення муралів. Намагаємося підтримувати різні соціальні активності, надавати благодійну допомогу, в тому числі і армії нашій. З яскравих моментів – допомагали військовим літаки фарбувати, підтримували фестиваль Folk Ukraine, допомагали садкам і школам. Також ми відновили міст Небесної сотні на Інститутській.
Що важливіше для успішної людини – завжди йти до мети, чи іноді потрібно зупинитися, оцінити ситуацію?
Зупинятися точно не варто. Оцінювати результати – обов'язково. Я хоча сам екстремальна людина, займаюся екстремальними видами спорту, але напролом йти не можна. Дуже важливо вміти аналізувати свої помилки і досягнення. Кожен свій крок потрібно зважити, розуміти, до чого він привів і яких заходів потрібно вжити далі. Зупинятися не можна, це як життєве кредо – йти вперед. Але якщо якийсь проект пішов не тим шляхом, то краще його закрити, а не нести, як валізу без ручки. Успіх для мене – це баланс між бізнесом, сім'єю і особистими захопленнями. Досягнення такого балансу – і є найцінніше. Тоді ти не стаєш рабом бізнесу, не живеш заради грошей, а живеш в кайф.
А якими екстремальними видами спорту займаєтеся і чому?
Захоплень у мене багато, простіше сказати, чим не займався. Дуже подобається вейкборд, це коли на дошці за катером. Я одесит, люблю воду, сонце, швидкість, а тут все це є. У цьому виді спорту поєднані і гімнастика, і фізпідготовка, і екстрим. Мені до душі – кайтсерфінг. Займався також віндсерфінгом, дайвінгом, підводним полюванням.
З наземних – з дитинства захоплювався стрільбою, професійно стріляю з рушниць, недавно освоїв стрілянину з лука. Люблю мотогонки, мотоцикли різних класів – спортивні, туристичні, ендуро. Плюс мені подобаються звичайні речі, які, вважаю, кожен хлопець повинен освоїти – ролики, скейти, батути.
Це все дозволяє краще пізнати своє тіло, а згідно з багатьма філософськими вченнями пізнання тіла дає можливість пізнати і світ навколо. Будь-яке екстремальне заняття провокує працювати твій організм в максимальному режимі, що пробуджує нові відчуття, функції організму, і можна по-іншому поглянути на світ. Якщо хочеш прогресувати – потрібно виходити із зони комфорту.
Для занять екстремальним спортом потрібні підготовка і час, як і для бізнесу. Як Ви знаходите цей час?
Найголовніше, чим повинен володіти власник, бізнесмен, – аналіз і сміливість робити кроки. А самі кроки повинні робити професіонали, кожен у своїй справі. Будь-який бізнес – як годинниковий механізм, складається з безлічі важливих шестерень. Навіть якщо я буду професіонал у всьому, то дійду до такого етапу, де одна людина вже не справляється, потрібні люди. Тому важливо знаходити однодумців, з якими можна йти до спільної мети, і команду підбирати з цими цілями. Адже коли йде командна гра – вона в задоволення всім, бізнес розвивається. Якщо так діяти, багато часу витрачати не будеш. Потрібно задати напрямок і дати повноваження грамотним людям. Питання залучення і мотивації.
Успішність будь-якої компанії для мене – коли кожна людина в ній може розвиватися як особистість. Якщо всі в компанії на цьому фокусуються – компанія росте. Це вже не паразитування, а творення. Цю філософію я і намагаюся пропагувати всередині своєї команди.
У мене є багато знайомих, успішних бізнесменів, які ні на що не мають часу. Це проблема делегування повноважень всередині компанії!
Потенційним лідерам і підприємцям – які якості варто розвивати, на що звертати увагу?
Наполегливість. Не буває такого, щоб – оп і все відразу. Хіба що в лотерею виграти. Якщо людина поставила мету, вона повинна бути впевнена в тому, що робить. Впевненість – дуже важлива штука. Дійсно, існує думка: коли ти чогось сильно хочеш – воно обов'язково вийде. Без впевненості це не працює. У мене в житті було багато випадків, які складно пояснити: і призи вигравав, і угоди "зросталися", які не повинні були вийти. Саме завдяки впевненості все це відбувалося.
Ще одна річ, дуже важлива – знання, без них нікуди. Світ змінюється постійно, потрібно вчитися і враховувати всі інновації. Це дозволить бути на крок попереду.
Могли б позначити формулу успіху одним реченням?
Скажу словами Річарда Бренсона "До біса все! Берись і роби!"
джерело
